Виміряти радіацію (пошук радіації) у будинку чи квартирі у Львові

Компанія “Тепловізор-Плюс” може виміряти рівень радіації у будинку чи квартирі професійним дозиметром.

Дозимитричний контроль Львів

Всі ми знаємо, що радіаційне випромінювання дуже шкідливе для організму.

Щоб упевнитись, чи у вашу домівку не потрапив заражений предмет, існує така послуга у нашій компанії.

Навіть не значні радіаційні випромінювання протягом тривалого часу, можуть спричинити важкі наслідки, навіть до раку.

Вимірювання рівня радіації Львів

Пропонуємо виміряти рівень гама-випромінювання та оцінку поверхневої забрудненості бета-радіонуклідами дозиметром.

Вид контролю: радіація (гамма-випромінювання),
Прилад: Лічильник Гейгера-Мюллера СБМ-20
Діапазон вимірювання потужності дози: 0.1 мкЗв / год – 999,9 мкЗв / год,
Діапазон вимірювання накопиченої дози: 1 мкЗв – 9999 мЗв,

Для вимірювання радіації у приміщенні Лічильником Гейгера-Мюллера у Львові та Львівській області звертайся за телефоном: +380972908264

 

Ціни на обстеження будинку чи квартири на предмет радіаційних випромінювань:

До 100 кв.м – 500 грн.

Від 100 кв.м. –   800 грн.

Ми вимірюємо радіоактивність:

• будівельних матеріалів
• граніту
• плитки
• підозрілих предметів
• техніки з Японії та Китаю
• грунту
• повітря
• антикваріату
• будь-чого.

Комплексне обстеження – 1000 грн. до 2:00-х годин.

Вимірювання радіації дасть вам:

• Перевірите чи відсутні у вашому помешканні предмети які випромінють шкідливі іонізуючі випромінювання для організму людини
• Це позитивно вплине на ваше здоров та здоровя близьких вам людей
• на етапі будівництва будинку можна перевірити будівельні матеріали, на відсутність радіоактивних випрмінювань.
• Перевірити забруднення грунту з якого ви збираєте урожай

 

Шляхи проникнення радіації до людини:

• гама-промені з космосу, від будівельних матеріалів;
• проникнення газоподібного елементу радону в атмосферу;
• перехід радіоактивності в рослини через корені та їх подальше потрапляння в організм людини через їжу;
• Речі та предмети з Чорнобеля
• Будівельні матеріали з Чорнобиля.
• Забруднені водойми та повітря від обєктів ядерної промисловості

Радон, як природній радіоактивний матеріал

Радон не має запаху, кольору, смаку. Він важчий за повітря в 7,5 разів та розпадається на свинець і полоній. Особливо багато радону в повітрі не провітрюваних приміщень. Його кількість в приміщенні безпосередньо залежить від вмісту радону у ґрунті під будинком та в матеріалах, з яких побудований цей будинок.
У зонах з помірним кліматом концентрація радону в закритих приміщеннях приблизно у 8 разів вища, ніж назовні. Приміром, у 70-х роках у Швеції та Фінляндії було виявлено будівлі, всередині яких концентрація радону в 5000 разів перевищувала його концентрацію в повітрі ззовні.

Найпоширеніші будівельні матеріали (дерево, цегла, бетон) виділяють небагато радону. Суттєво більше його в пемзі та граніті.

Радон надходить до нас у квартири та будинки з водою та природнім газом. Його концентрація, до речі, дуже велика у воді з глибоких криниць та артезіанських свердловин. Радон зникає при кип’ятінні води. Найбільше радону завжди на кухні, якщо плита працює на газі. Але його вміст різко зменшується, коли над плитою працює витяжка.

Детально про радіацію

 

Що таке радіація і радіоактивність?
Щоб зрозуміти, що таке радіація і радіоактивність, спочатку необхідно
пояснити, що таке радіонукліди. Радіонуклід (також відомий як радіоактивний ізотоп, радіоізотоп або радіоактивний нуклід) – це хімічний елемент з нестабільним ядром. Коли це ядро розпадається на більш стабільні утворення, воно вивільнює енергію у формі радіації. Весь процес називається радіоактивність.

Це спонтанний природний процес, в рамках якого можуть мати місце гаммавипромінювання, рентгенівське випромінювання, викиди альфа-часток, бетачасток і нейтронів. Цей процес також називається радіоактивний розпад. Під час цих розпадів радіонукліди змінюються з одних хімічних елементів на інші до тих пір, поки їхнє ядро не стане стабільним – процес, який може тривати від однієї секунди або менше, до – у деяких випадках – мільйонів років.

Що таке радіоактивне опромінення?
Зовнішнє радіоактивне опромінення
Радіація яка діє на організм ззовні може бути шкідливою, оскільки вона проходить через наші ДНК, клітини, тканини і органи. Вона розриває молекули, відриває електрони від атомів всередині клітин організму і руйнує їхню структуру у спосіб, який робить складним її належне відновлення. Неправильне відновлення клітин приводить до захворювань. Проте, якщо ви захистите себе від зовнішньої радіації або уникнете її впливу, ви зупините опромінення.

Внутрішнє радіоактивне опромінення
Якщо людина споживає радіоактивно забруднену їжу або вдихає радіоактивне повітря, радіонукліди можуть проникати у її організм.

Це – серйозна проблема, оскільки організм людини помилково сприймає ці радіонукліди за природні елементи. Наприклад, радіоактивний стронцій-90 і цезій-137, викиди яких
відбуваються в результаті аварій на атомних електростанціях, таких як аварії на Фукусімській або Чорнобильській АЕС, можуть проникати в організм людини.

У такому випадку стронцій-90 замінює стабільний кальцій в організмі, а цезій137 – стабільний калій. Таким чином, радіонукліди відкладаються у кістках і м’язах відповідно і опромінюють людину зсередини впродовж тривалого часу.

Цей процес називається внутрішнім опроміненням. Він є більш
небезпечним, ніж зовнішнє опромінення, через тривалий період впливу.

Крім того, ніщо не може зупинити згубну енергію деяких радіонуклідів, у разі їх потрапляння до організму людини, в той час як ззовні вони завдають значно меншої шкоди.

Наскільки швидко організм людини поглинає радіонукліди і скільки
необхідно часу для виведення їх з нього – залежить від фізичних і хімічних властивостей відповідного радіонукліда. Наприклад, яку форму має радіонуклід – газоподібну, рідку або тверду? Якщо тверду, то чи є він розчинним або ні?

Якщо він міститься у повітрі – чи є він летким або ні?
Як тільки радіонуклід проникає в організм, місце його осідання вказує на органи, які опиняються під загрозою. Наприклад, радіоактивний йод переважно концентрується у щитовидній залозі або лімфатичній системі. Якщо людина продовжує дихати зараженим повітрям та/або вживати заражену їжу, концентрації радіонуклідів зростають до певного рівня, за якого досягається своєрідний баланс між дозою отриманого радіонукліду та обсягами виведення його з організму.

Концентрації радіонуклідів, як правило, є тим більшими, чим вищою є відповідна ланка харчового ланцюга. Наприклад, у водному середовищі концентрації зростають у такий спосіб: мікроб – водорості/планктон – мальки – доросла риба – хижий вид риби, що перебуває на вершині харчового ланцюга.

Цей процес називається “біоакумуляція”.
Це пов’язано з тим, що деякі радіонукліди, такі як радон-222 і калій-40, що природно існують в навколишньому середовищі, можуть бути присутні у нашому організмі переважно у дуже низьких концентраціях. Радіація, яку вони утворюють, становить основну частину фонової радіації. Як результат, радіація є в будь-якому місці на планеті. Ми не можемо уникнути впливу певного обсягу радіації.

Немає безпечної дози
Національна академія наук (НАН) США дослідила ризики
низькоенергетичного, низькодозного іонізуючого випромінювання і дійшла такого висновку: “малоймовірно, що існує певне граничне значення, при перевищенні якого виникає загроза онкологічних захворювань.

Відповідно, говорити про якийсь “безпечний” рівень радіаційного опромінення буде просто неправильно. Немає жодної гарантії, що навіть найменша доза радіації не спричинить певної шкоди. Дані про здоров’я людини також вказують на те, що жінки і діти є більш уразливими до радіаційного опромінення, ніж дорослі чоловіки, при цьому до найбільш уразливої категорії відносяться вагітні жінки.

“Природна” і “штучна” радіація
Природна радіація навколо нас. Саме тому ми вимірюємо рівні радону перед
покупкою будинку. Але також існують “штучні” радіоактивні ізотопи, які не
зустрічаються у природі, але є сьогодні частиною дози “фонового” опромінення.
На сьогодні відомо більше 1 000 радіонуклідів. У природі зустрічаються лише
близько 50 з них. Але перш ніж ми дізнаємось, звідки беруться ці радіонукліди, і який вони мають вплив, нам необхідно з’ясувати, що ми знаємо про електромагнітні хвилі і частинки, які вони випромінюють.

Немає жодної гарантії, що навіть найменша доза радіації не спричинить певної шкоди. Дані про здоров’я
людини також вказують на те, що жінки і діти є більш уразливими до
радіаційного опромінювання, ніж дорослі чоловіки, при цьому найбільш уразливими до радіації є вагітні жінки.

Частинки і хвилі: Радіоактивність від “А” до “Я”
Радіонукліди є джерелом двох різних видів радіації. Перший – частинки (альфа,
бета і нейтрони). Другий – електромагнітні хвилі (гамма і рентгенівське
випромінювання). Рентгенівське випромінювання, як правило, генерується
обладнанням, що використовується в хірургічній медицині і стоматології.

 

Альфа-частинки
Альфа-частинки є високоенергетичними, великими, важкими, і не можуть переміщуватись на дуже велику відстань. Їх можна зупинити за допомогою паперу або шкіри. Проте, потрапивши в організм, вони є достатньо сильними, щоб розривати клітини органів або крові, вивільняючи свою колосальну енергію у сусідні тканини і залишаючи по собі масштабні руйнування.

Джерелом альфа-частинок, як правило, є природні нукліди або важкі
трансуранові елементи, які утворюються в ядерному паливі. Уран, торій і радон– це кілька природних ізотопів, які є джерелом альфа-частинок. Трансуранові елементи – це нукліди, які є важчими за уран і містять плутоній з нептунієм.

Бета-частинки
Бета-частинки – це електрони. Порівняно з розміром альфа-частинок вони є мікрочастинками, які можуть переміщуватись на більшу відстань і мають кращу проникну здатність. Відповідно, щоб зупинити їх, потрібен сильніший захисний бар’єр, наприклад, шар з оргскла товщиною 1,25 см або водяний екран. Хоча бета-частинки можуть залишати опіки на шкірі в результаті зовнішнього
опромінення, найбільшу небезпеку вони несуть при потраплянні в організм шляхом вдихання або з їжею. Джерелом бета-частинок переважно є нукліди, які утворюються в процесі ділення, що протікає в атомних реакторах.

Радіоактивний водень (тритій) і стронцій-90 (який імітує кальцій в організмі) – це два найбільш поширених джерела випромінювання бета-часток, які є небезпечними для здоров’я.

Гамма-випромінювання
Гамма-випромінювання є найбільш проникним типом радіації і його можна зупинити тільки товстим шаром свинцю або бетону. Воно становить небезпеку в результаті як зовнішнього, так і внутрішнього опромінення, і має як природні (наприклад, радій-226), так і штучні джерела походження у виді продуктів поділу (наприклад, цезій-134). Барій-137m є продуктом розпаду цезію-137 і
джерелом гамма-випромінювання. Проте, оскільки барій-137m розпадається за менше ніж три хвилини, основним джерелом гамма-випромінювання прийнято вважати цезій-137.

Нейтрони
Нейтрони природно присутні у космосі, але також утворюються в результаті процесу поділу ядра, що протікає в атомних реакторах.

Випромінення нейтронів відбувається на майданчиках реакторів і у контейнерах з ядерними відходами.

Воно може переміщуватись на великі відстані у повітрі, що робить його джерелом “основної дози для населення, яке проживає поруч з об’єктом атомної енергетики…

Захист від нейтронів складний і не завжди успішний. Для цього знадобиться багато шарів різноманітних матеріалів, об’єднаних у лабіринтоподібну систему.

Найбільш ефективним засобом захисту від нейтронів є вода або вуглеводні, такі як твердий парафін, і бетон.

На відміну від інших радіоактивних випромінювань, нейтронне може
зробити більшість речовин радіоактивними (в різних ступенях), включаючи повітря, воду, ґрунт і тканини організму. Це явище, яке отримало назву “нейтронна активація”, було вперше виявлено під час операції “Crossroads” з випробовування атомної бомби у 1946 році.

Нейтрони завдають більшу шкоду,
ніж  будь-які інші форми радіоактивного випромінювання, в особливості м’яким тканинам організму, проте, кількість досліджень, що були зосереджені виключно на впливах нейтронів на здоров’я, доволі мала.

Рентгенівське випромінювання
Рентгенівське випромінювання нагадує гамма-випромінювання, але його
зазвичай генерують за допомогою обладнання (а не з радіонуклідів), яке
використовує електроенергію і застосовується для проведення медичних
діагностичних процедур. Для захисту від рентгенівського випромінювання
також використовують свинцеві екрани. При створенні медичним обладнанням
рентгенівських променів не утворюються ядерні відходи, на відміну від інших
типів ядерних технологій, які продукують радіоактивні елементи.

Замовляйте обстеження на наявність радіоактивних випромінювань в компанії “Тепловізор-Плюс”.